Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №904/3736/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 904/3736/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Дніпрогаз"на постановувід 04.11.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/3736/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"доПАТ "Дніпрогаз"провизнання укладеної додаткової угодиза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 (суддя С. Панна), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (судді: І. Кузнецова, І. Сизько, С. Антонік) позов задоволено частково, внесено зміни до додатку №4 "Технічна угода на здійснення контролю за обліком газу при транспортуванні та постачанні природного газу" до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-102/136270 від 01.01.2013.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Дніпрогаз" - відповідач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 та постанов Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 в частині задоволення позову, та в цій частині відмовити в позові. Просить прийняти нове рішення, яким затвердити спірні пункти в редакції відповідача. Вважає, що судами порушено приписи ст. 80 ГПК України та безпідставно не зупинено провадження у справі. Зауважує, що Додаткова угода додатку №4 "Технічна угода на здійснення контролю за обліком газу при транспортуванні та постачанні природного газу" є укладеною в редакції постачальника (відповідача). Спір між сторонами відсутній. Також, на думку скаржника, судами порушено вимоги Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618 (далі-Правила №618) та Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012р. №1181 (далі-Правила №1181). Судами залишено поза увагою положення Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, затверджених Наказом НАК "Нафтогаз України" від 11.05.2002 №142 (далі-Правила №142).

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

01.01.2013р. ПАТ"Дніпрогаз"(постачальником) та ПрАТ"Дніпровський завод харчових концентратів" (споживачем) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-102/136270, на підставі якого постачальник зобов"язався постачати природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб спожи-вача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

Додатковою угодою від 16.12.2013р. внесені зміни до п.10.1 договору.

Відповідно до нової редакції вказаного пункту строк дії договору визначено сторонами з дати його підписання до 31.12.2014р.

31.03.2014р. позивачем отримано проект додаткової угоди від 02.01.2014р. до договору, у тому числі, з додатком №4, яким є "Технічна угода на здійснення контролю за обліком газу при транспортуванні та постачанні природного газу".

Проект додаткової угоди підписано позивачем з протоколом розбіжностей по додатку №4, про що в проекті угоди міститься відповідне застереження.

Супровідним листом №21-08/290 від 10.04.2014р. підписаний проект додаткової угоди та два екземпляри протоколу розбіжностей були повернуті позивачем на адресу відповідача для розгляду та підписання.

При наданні відповіді на пропозицію позивача відповідач посилався на те, що наданий протокол розбіжностей містить заперечення по пунктах самого договору на постачання природного газу за регульованим тарифом без викладання своєї позиції з приводу зазначених змін в наданій для підписання додатковій угоді, на те, що чинним законодавством не передбачено узгодження розбіжностей до змісту додатків до договорів, а також на те, що внаслідок ненадання протоколу розбіжностей до додаткової угоди остання вважається підписаною в редакції постачальника без врахування застережень.

Відповідно до представленого в матеріалах справи протоколу розбіжностей позивач не погоджується з п.2.2, останнім абзацем п.2.5, двома останніми реченнями п.2.11.1, п.п.2.11.2.1- 2.11.2.20, п.2.16, п.2.17, п.2.19, двома останніми реченнями п.3.1.3, п.3.3.4, п.3.3.5, п.3.3.6, п.3.3.9, п.3.3.11, першим реченням п.3.3.19, п.3.5 та останнім абзацем п.5.1 додатку №4 до договору на постачання природного газу.

Оскільки сторонами не досягнуто згоди по розбіжностях при укладанні додаткової угоди від 02.01.2014р. позивач звернувся з позовом до господарського суду про визнання укладеними перелічених вище пунктів додатку №4 в його редакції.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За встановлених судами обставин справи, враховуючи приписи ст.188 ГК України, колегія суддів констатує, що судами обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі. Доводи скаржника про те, що спір між сторонами відсутній не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Судами правильно застосовано ст. 80 ГПК України.

З касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволення позову по умовам договору викладених у п.п.2.2, 2.5, 2.11.1, 2.11.2-2.11.20, 2.16, 2.19, 3.1.3, 3.3.4, .3.3.5, 3.3.6, 3.3.9, 3.3.11, 3.3.19, 3.5, 5.1 додатку №4 до договору на постачання природного газу.

Щодо п. 2.2 судами встановлено наступне.

Згідно з п.2.2 запропонованого до підписання проекту технічної угоди у випадку відсутності акту обстеження вузла обліку газу за формою, наведеною у додатку №2 "Правил обліку..."(при обстеженні вузла обліку газу встановлена неможливість використання його як комерційного), нарахування обсягів спожитого природного газу буде проводитися відповідно до п.5.13.2 "Правил обліку..." за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п.5.13 Правил №618 перерахунки (нарахування) об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірку та ремонт); непридатності до застосування (несправності ЗВТ) за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Водночас, ні Правилами №618, ні правилами №1181 нарахування об'єму газу не ставиться в залежність від наявності у комерційного вузла обліку акту обстеження вузла.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що включення відповідачем додаткового випадку для проведення цього нарахування суперечить п.5.13 Правил №618, яким встановлено вичерпний перелік підстав для проведення такого нарахування. Пункт 2.2 підлягає виключенню з проекту технічної угоди.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що п. 12.10 встановлено необмежену кількість випадків здійснення перерахунку поставленого газу.

Так, п. 12.10 встановлено,що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

По-перше, пунктом 12.10 встановлена довільна форма оформлення акту, а не відповідно до додатку 2 Правил №618 (як того вимагає відповідач у своїй редакції пункту), а, по-друге, такий акти лише може бути підставою для здійснення перерахунку, в той час як п. 5.13 встановлює випадки, за яких перерахунок обсягів постачання газу здійснюється обов'язково.

Колегія суддів також залишає поза увагою доводи скаржника про те, що виключивши п.2.2 суди порушили ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Так, вказаною нормою встановлено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку. Виключення п. 2.2 з тексту угоди не порушує приписи вищевказаної ч. 1 ст. 2.

Щодо п. 2.5 судами встановлено наступне.

Останнім абзацом п. 2.5 Технічної угоди у редакції відповідача встановлено, що "Надруковані звіти "Споживач" зобов'язується надавати "Постачальнику" щодекадно, кожного 11-го, 21-го та 1-го числа. Щомісячно, до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складати з "Постачальником" Акт приймання-передачі природного газу та/або Акт виконаних робіт".

Позивач просить викласти цей пункт у наступній редакції: "Надруковані звіти "Споживач" зобов'язується надавати "Постачальнику" щомісячно, до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складати з "Постачальником" Акт приймання-передачі природного газу та/або Акт виконаних робіт", оскільки відповідно до п. 3.11. Правил № 1181 звіт про обсяги споживання газу надаються споживачем за підсумками місяця.

Приписами п. 3.11 Правил №1181 встановлено, що за підсумками місяця споживач разом зі звітом про обсяги споживання газу надає газорозподільному (газотранспортному) підприємству роздруковану інформацію з обчислювачів про кількість облікованого газу, характер і тривалість аварійних ситуацій, оперативні втручання у його роботу.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів, що вимога відповідача надавати подекадні звіти не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на п.12.3.1 Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, затверджених Наказом НАК "Нафтогаз України" від 11.05.2002 №142. По-перше, дія наказу поширюється виключно на підприємства, об'єднання і організації, що входять до складу НАК "Нафтогаз України" (п. 1.1). Доказів того, що по позивач чи відповідач підпадають під цю категорію відповідачем не надано. По друге, п. 12.3.1 встановлена обов'язковість складання актів раз у 10 днів між газовидобувним (газотранспортним) та газорозподільним підприємством. Такого обов'язку для споживача та постачальника вказаним пунктом не обумовлено.

Щодо п.п.2.11.1, 2.11.2-2.11.20 судами встановлено наступне.

Згідно з третім реченням п.п.2.11.1 проекту технічної угоди в редакції відповідача кількість годин роботи газового обладнання замовника встановлюється сторонами в додатку до договору на постачання природного газу.

Позивач просить викласти в редакції: "Кількість годин роботи газовикористовуючого обладнання "Споживача" встановлюється на підставі експлуатаційної, або технологічної документації газовикористовуючого обладнання (агрегатні журнали, журнали прийняття-передачі змін, оперативні журнали, технологічні карти, журнали змінних завдань та інші)".

Судами встановлено, що режим роботи споживача залежить від плану виробництва, який, в свою чергу, залежить від обсягу замовлень та інших подібних чинників.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і в цій частині.

Судами також встановлено, що п.п.2.11.2 та п.п.2.11.2.1-2.11.2.20 підлягають виключенню з проекту технічної угоди, оскільки Правилами №618 та Правилами №1181 не передбачено випадків перерахунку постачальником об'єму спожитого/протранспортованого природного газу у випадках, передбачених цими підпунктами.

Як вже було зазначено вище, п.5.13 Правил №618 встановлено виключний перелік випадків здійснення перерахунку обсягу поставленого газу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що абзац другий підпункту 2.11.2. та підпункти 2.11.2.1 - 2.11.2.20 пункту 2.11.2 Технічної угоди підлягають виключенню, оскільки Правилами обліку природного газу № 618, які встановлюють вимоги до організації обліку кількості транспортованого газу, не передбачено перерахунку об'єму газу у випадках, визначених відповідачем, рівно як і Правилами № 1181.

Щодо п.2.16 судами встановлено наступне.

Пунктом 2.16 Технічної угоди в редакції відповідача пропонується викласти наступним чином: "При виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються Постачальником за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Споживача, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу.

Відповідач просить доповнити пункт 2.16 Технічної угоди абзацом 3 в наступній редакції: "У разі, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки виконуються за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця".

Пунктом 5.13.1 Правил 618 встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки дана редакція викладена у чіткій дослівній відповідності до ч. 2 пп. 5.13.1 п. 5.13 Правил № 618, є можливим доповнення п. 2.16 абзацом 3 в редакції позивача.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині як безпідставні.

Щодо п. 2.19 судами встановлено наступне.

Друге речення п.2.19 проекту угоди запропоновано відповідачем до підписання в наступній редакції: "Всі роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем, наладкою ЗВТ повинні виконуватись представниками спеціалізованих організацій, які мають ліцензію або дозвіл на проведення даних робіт, обов'язково в присутності представників ПАТ"Дніпрогаз"".

Позивач просить вказане рішення виключити зі змісту договору.

Судами попередніх інстанцій і ця вимога позивача задоволено. Колегія суддів вважає і в цій частині висновки судів обґрунтованими з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог п.5.3 Правил №618 і пп.3.5.2 Правил №1181 монтаж та налагодження вузлів обліку газу здійснюються відповідно до проектної документації, розробленої на підставі наданих замовнику (споживачу) газорозподільним/газотранспортним підприємством технічних умов на проектування об'єкта системи газопостачання.

Згідно з п.4.2.5, п.4.2.8 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997р. №254, на підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами повинна бути організована газова служба. Ремонт об'єктів споруд систем газопостачання житлових і громадських будинків повинно здійснюватись СПГГ або газовими службами підприємств - власників цих об'єктів.

Враховуючи існування на підприємстві позивача газової служби, а також те, що роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем та наладкою ЗВТ не відносяться до ліцензійних видів діяльності, визначених ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" колегія суддів погоджується з висновками судів про виключення другого речення п.2.19 з проекту технічної угоди.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судами п. 11 ст. 9 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Вказаною нормою встановлено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як будівництво. Між тим, скаржник ні до судів попередніх інстанцій, ні до касаційного суду не подав доказів чи нормативно-правових актів, якими врегульовано, що монтаж, демонтаж та наладка ЗВТ входить до переліку робіт, провадження яких підлягає обов'язковому ліцензуванню.

Щодо п. 3.3.5 судами встановлено наступне.

Пунктом 3.3.5 проекту угоди в редакції відповідача на споживача покладений обов'язок щодоби, у тому числі, у вихідні та святкові дні, передавати диспетчерській постачальника інформацію про режим газоспоживання та витрати газу.

Між тим, судами встановлено, що відповідно до довідки від 27.10.2014 №21-08/855, наданої позивачем на вимогу апеляційного суду, ПрАТ"Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" працює за однозмінним графіком роботи протягом п'ятиденного робочого тижня, вихідні: субота та неділя, у святкові дні комбінат не працює.

Оскільки чинним законодавством не передбачено надання інформації щодоби, у тому числі, у вихідні та святкові дні, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що п.3.3.5 підлягає виключенню з проекту угоди.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що виключення судами спірної умови договору суперечить розділу 11 Правил №618. Вказаним розділом врегульовано вихідні документи обчислювачів коректорів та обчислювачів об'єму газу, а саме: загальні вимоги, звіти обчислювача за контракту добу та місяць. Відповідно до п. 3 Правил №618 обчислювач об'єму газу - засіб вимірювальної техніки, який перетворює вихідні сигнали вимірювальної інформації від вимірювального перетворювача перепаду тиску на звужувальному пристрої (напірній трубці тощо) та/або від вимірювального перетворювача об'єму газу за робочих умов (лічильника газу тощо), від вимірювальних перетворювачів тиску та температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі та обчислює об'єм газу за стандартних умов.

Таким чином, розділом 11 не встановлено обов'язку споживача щоденно звітувати перед постачальником про режим газоспоживання та витрати газу.

Щодо п. 3.3.6 судами встановлено, що в редакції відповідача вказаним пунктом передбачено, що споживач при необхідності або за запитом постачальника зобов'язаний передавати іншу інформацію, що пов'язана з виконанням цієї технічної угоди.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що вказаний пункт слід виключити з проекту угоди, оскільки його зміст не містить конкретного переліку інформації, яка, на думку відповідача, пов'язана з виконанням угоди.

Щодо п. 3.3.9 судами встановлено, що в редакції відповідача вказаним пунктом передбачено, що споживач зобов'язується також беззаперечно допускати на територію підприємства в будь-який час доби представників постачальника та/або Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Позивач просить викласти цей пункт у наступній редакції: "Допускати на територію підприємства в будь-який час доби уповноважених представників постачальника за службовими посвідченнями".

Правилами №618 та Правилами №1181 не передбачено обов'язку споживача природного газу по беззаперечному допущенню на територію підприємства представників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження. Назване Агентство не є стороною договору на постачання природного газу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про необхідність викладення п. 3.3.9 в редакції позивача.

Щодо п. 3.3.11 судами встановлено, що в редакції відповідача вказаним пунктом передбачено, що споживач зобов'язується при відключенні газоспоживаючого обладнання терміном більше ніж 3 доби повідомляти диспетчерську службу постачальника та встановлювати на вході інвентарну заглушку, яка підлягає пломбуванню постачальником.

Позивач просить вказаний пункт виключити.

За приписами п.п.4.6.18 Правил безпеки систем газопостачання України перед ремонтом при тривалій зупинці (понад три доби) агрегату газопровід до нього і газопровід до запальника (при його живленні від колектора до відключення на агрегат) повинні відключатися від діючих газопроводів першим по ходу газу вимикальним пристроєм на агрегат із встановленням інвентарної заглушки.

Дане положення не містить вказівок ні про повідомлення про це постачальника, ні про опломбування цієї заглушки постачальником.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що п.3.3.11 підлягає виключенню з проекту угоди.

Доводи скаржника про те, що судами порушено вимоги п.п.4.6.18 Правил безпеки систем газопостачання України колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження.

Щодо п.3.3.13 судами встановлено, що в редакції відповідача вказаним пунктом передбачено, що споживач повинен протягом 6 годин після отримання поточних значень фізико-хімічних показників газу ввести їх до пам'яті обчислювачів або коректорів об'єму газу. Періодичність введення поточних значень фізико-хімічних показників газу - 2 рази на тиждень.

Судами встановлено, що підприємство позивача працює за однозмінним графіком роботи, з 8 години по 16 годину 30 хвилин при п'ятиденному робочому тижні, у зв'язку з чим, введення протягом 6 годин поточних значень фізико-хімічних показників газу до пам'яті обчислювачів, отриманих від відповідача після закінчення робочого дня є фактично неможливим для нього.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що спірний пункт має бути викладено в наступній редакції: "Протягом доби після отримання поточних значень фізико-хімічних показників газу ввести їх до пам'яті обчислювачів або коректорів об'єму газу".

Щодо п. 3.5судами встановлено наступне.

Згідно з п.3.5 проекту угоди споживач несе відповідальність за відповідність в своєму господарстві системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації, збереження і безпечну експлуатацію газового господарства та ЗВТ. В разі самовільного відбору газу споживач та виявлені постачальником втручання в роботу ЗВТ, які входять до складу комерційного вузла обліку природного газу споживача постачальник повністю припиняє поставку газу шляхом опломбування вхідної запірної арматури споживача або виконує від'єднання від газових мереж. При цьому витрати газу обраховується постачальником відповідно до умов даної технічної угоди, за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ. Якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з постачальником. Крім того споживач сплачує постачальнику витрати, понесені ним при виконанні цих робіт, згідно калькуляції.

Порядок обмеження та припинення постачання газу, проведення перерахунків обсягу отриманого газу, порядок обрахування витрат газу здійснюється відповідно до умов Правил №618 та Правил №1181. Відповідачем не доведено, що припинення поставки газу здійснюється у порядку, який визначено у п.3.5. проекту угоди, у зв'язку з чим, господарським судом правильно встановлено, що спірний пункт угоди підлягає викладенню у наступній редакції: "Споживач несе відповідальність за відповідність в своєму господарстві системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації, збереження і безпечну експлуатацію газового господарства та ЗВТ. В разі самовільного відбору газу споживач та виявлені постачальником втручання в роботу ЗВТ, які входять до складу комерційного вузла обліку природного газу споживача постачальник припиняє постачання газу на об'єкти споживача".

Абзацами другим та третім п.5.1 проекту технічної угоди врегульовано порядок підписання сторонами акту приймання-передачі газу та акту виконаних робіт, а також наслідки неповернення споживачем постачальнику таких актів.

Таким чином, з урахуванням того, що згідно з цими абзацами неповернуті споживачем акти будуть вважатися підписаними і погодженими обставини по неповерненню останніх не можуть бути підставою для припинення постачання газу.

Судами правомірно виключено з проекту технічної угоди останній абзац п.5.1.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів констатує, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права. Суди повно та всебічно дослідили наявні в матеріалах справи докази та прийняли обґрунтовані та законні рішення. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження. У касаційній скарзі позивач просить суд надати іншу правову оцінку умовам договору, що виходить за межі компетенції Вищого господарського суду України, встановленої ст. 1117 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Дніпрогаз" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі №904/3736/14 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є.Чернов В. Цвігун